Історична довідка села Темногайці

Темнога́йці — село в Україні, у Великодедеркальській сільській громаді. Селом протікає річка Безіменна, права притока Вілії.

Перша письмова згадка про Темногайці датується 1545 роком. Згодом село згадується у 1583 році^[5].

За переказами, Темногайці були засновані жителями Вербиці, одного з найдревніших поселень південної Волині, зруйнованого внаслідок монголо-татарської навали у 14 столітті. Люди, яким вдалося врятуватися, поселилися за темним гаєм, від якого пішла назва села^[4][5]. Поруч з Темногайцями знаходяться села, назви яких теж походять від слів «гай» і «бір» — Підгайці, Загайці, Шумбар («Шуми-бор»), Бірки, Шумськ (від «шумить»)^[6].

За часів Російської імперії село входило до Борецької волості Кременецького повіту Волинської губернії^[2]. З 1921 року Борецька волость стала ґміною Боркі Кременецького повіту Волинського воєводства Польської Республіки. 1933 року гміну Боркі ліквідували, а село включили до ґміни Катербурґ^[3].

1939 року Кременецький повіт включено до Тернопільської області СРСР. У 1940 році повіт було ліквідовано і Темногайці увійшли до складу Катербурзького району Тернопільської області, того ж року перейменованого на Великодедеркальський. У 1962 році Темногайці відійшли до Шумського району.

За переписом 1911 року в селі було 1167 жителів, функціонували горілчана крамниця, кредитове товариство, земський склад насіння^[5].

Влітку 1929 року Сельроб-Єдність організувала у Кременецькому повіті сільськогосподарский страйк, який поширився і на Темногайці^[16]. У 1931 році в селі проживали 1633 особи. Діяли філії «Просвіти» та інших товариств. 1933 року внаслідок пожежі згоріли будівлі на вулиці Зарічна^[5].

З вересня 1939 року Темногайці — під радянською владою, а з початку липня 1941 до 2 березня 1944 року — під німецькою окупацією. 35 жителів села брали участь у діяльності ОУН і УПА^[5]. У 1944 році через село рейдувало радянське партизанське з'єднання під орудою Якова Шкрябача^[5][17].

1944 року до Темногаєцької сільської ради приєднано хутір Пеньки, також відомий як Підболото, що був розташований за 2,5 км від Темногайців на південний схід^[18]. У листопаді 1951 року на хуторі зупинилася група підпільників ОУН на чолі з керівником крайового проводу «Поділля» Іваном Прокопишиним-«Бурланом». Про їх появу повідомили місцеве МДБ, яке наступного дня влаштувало облаву; підпільники не змогли вирватись з оточення й загинули в бою^[19].

1949 року в селі примусово організовано колгосп. Згодом тривалий час Темногайці були бригадним селом колгоспу з центральною садибою у селі Цеценівка. 1987 року в селі створено свій колгосп, який згодом реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Нове життя». На його базі в 2000 році виникло приватне агропромислове підприємство «Лан»^[5]. Від 2005 року у Темногайцях розташований центр сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агролан»^[20], у користуванні якого — понад 11 тисяч гектарів землі в Кременецькому, Шумському та Збаразькому районах, на якій вирощують цукрові буряки, озимі пшеницю та ріпак, ярий ячмінь^[5].

Пам’ятки:

Храм чуда Архістратига Божого Михаїла Православної церкви України (1865)^[22]

Дім молитви Української церкви християн віри євангельської^[23]

У селі народилися:

Анастасія Заєць (нар. 1941) — ланкова колгоспу імені Івана Франка Шумського району Тернопільської області. Депутат Верховної ради СРСР 7‒8-го скликань.

Проживав Василь Димнич (4 червня 1982 - 15 серпня 2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.^[24]