Історичні хроніки села Садки
Садки – село у складі Великодедеркальської територіальної громади, що розташоване на річці Кума. До Садок приєднано хутори Перетік і Стражниця.
Перша письмова згадка датована 1561 р., коли поселення належало Григорієві та Михайлові Джусам. Згодом серед власників були Богдан Корецький, Семен Хрептович-Богоринський, Настасія Богданова-Джусинка, Валентин Вкринський.
В історичних документах село мало ще назву Садочки. Назви свідчать про те, що поселення багаті садами. У кінці 19 ст. село Дедеркальської волості; нараховувало 103 двори, 627 жителів.
У 1911 р. у Садках проживало 750 осіб, функціонували кредитове товариство і земський склад насіння. В Армії УНР під орудою С. Петлюри у 1918–1920 рр. воював Артем Салабай. Діяли філії “Просвіти” та інших товариств. Від вересня 1939 р. село – під радянською владою.
Від початку липня 1941-го до 2 березня 1944 р. Садки – під німецькою окупацією; нацисти вивозили юнаків та дівчат на примусові роботи до Німеччини. 19 серпня 1943 р. на околиці села відбувся великий бій УПА з німецькими підрозділами.
В жовтні того ж року 60 ковпаківців перейшли на бік УПА. Це сталося біля села. Про цей факт згадують у своїх книжках Максим Скорупський і Гаврило Чернихівський. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь понад 50 осіб.
За радянської влади репресовано 18 сільських родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинув 51 чоловік, 14 пропало безвісти.
Після німецько-радянської війни у селі недовго діяв примусово створений колгосп. Потім Садки були бригадним селом колгоспу, згодом центральною садибою ПАП “Україна”. У 1990-х рр. тут діяв міні-пивзавод. Нині земельні паї селян орендує ТзОВ “Шумськагро”.
Пам‘ятки:
- церква св. Івана Богослова (1908 р., мурована),
- пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968).
У селі народилися:
- церковний і громадський діяч, історик, краєзнавець, фольклорист Апполоній Сендульський (1830–1882),
- священик, протоієрей Ігор Сойко (1916–р. см. невід.),
- літераторка Олена Ходюк (1972 р. н.).
