Чи є платником екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах СГ, який має дозвіл на розміщення відходів із встановленими лімітами та здійснює тимчасове розміщення побутових відходів до їх видаленн
Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено віднесення до платників екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Податок) суб’єктів господарювання, які здійснюють «розміщення відходів» в розумінні п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, як постійного (остаточного) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах, на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.
Відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПКУ підставою для визначення суб’єкта господарювання платником Податку є здійснення таким суб’єктом розміщення відходів власного виробництва або відходів, отриманих в рамках виконання договорів про розміщення відходів.
Оскільки суб’єкт господарювання здійснює тимчасове розміщення побутових відходів (у тому числі контейнерах), що не належать до окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, то у нього виникають податкові зобов’язання з екологічного податку за розміщення відходів.
