Чи передбачена відповідальність до ФОП – платників ЄП за неведення обліку доходів у довільній формі
Відповідно до абзаців першого-другого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (абзац четвертий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ), ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Тобто такі ФОП повинні вести облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 ПКУ та підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу.
Платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень (п. 110.1 ст. 110 ПКУ).
При цьому нормами ПКУ та Кодексу України про адміністративні правопорушення, не передбачено відповідальності до платників єдиного податку – ФОП за неведення або неналежне ведення обліку доходів в довільній формі (у тому числі за не відображення помісячно отриманих доходів).
Водночас п. 121.1 ст. 121 ПКУ передбачена фінансова відповідальність у разі незабезпечення ФОП зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання.
