Коли при торгівлі через Інтернет, розрахунковий документ був сформований не на дату отримання попередньо оплачених покупцем коштів на картковий рахунок продавця, а у момент відвантаження товару
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до преамбули Закону № 265 встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України однаково поширює свою дію як на готівкові, так і безготівкові розрахунки, які здійснені за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (роботи, послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Тобто для суб’єкта господарювання, на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення, який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення лише спосіб, який запропоновано суб’єктом господарювання покупцю (споживачу).
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та застосування РРО/ПРРО встановлено ст. 3 Закону № 265.
Закон № 265 не встановлює конкретних часових проміжків фіскалізації розрахунків, а лише визначає обов’язок її здійснення.
Згідно з абзацом третім частини одинадцятої ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023) розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).
Отже, основною нормою законодавства в Україні, якою визначено проміжок часу в який необхідно надати покупцю (споживачу) розрахунковий документ, є абзац третій частини одинадцятої ст. 8 Закону № 1023.
Таким чином, за умови проведення розрахунків дистанційно, фіскальний касовий чек має видаватись споживачу або безпосередньо під час здійснення розрахунків з ним або не пізніше моменту отримання ним товару.
При цьому паперова та електронна форма фіскальних касових чеків є рівнозначними між собою та можуть видаватися у будь-якому випадку.
