Як можна сплатити грошове зобов’язання або погасити податковий борг
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 35.2 ст. 35 ПКУ сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.
Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому п. 87.1 ст. 87 ПКУ та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. При сплаті податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках (абзац другий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №162 (далі – Інструкція №162), регулює порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (далі - надавач платіжних послуг) та особливості здійснення платіжних операцій за окремими рахунками користувачів, що відкриваються відповідно до законів України (п. 2 розд. І Інструкції №162).
Відповідно до абзацу першого п. 8 розд. І Інструкції №162 користувач має право за власним вибором відкривати відповідні рахунки в будь-яких надавачів платіжних послуг, що мають право відкривати рахунки користувачам відповідно до Закону України від 30 червня 2021 року №1591-IX «Про платіжні послуги» та Інструкції №162.
Пунктом 10 розд. І Інструкції №162 встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Водночас п. 4 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 встановлено, що суб’єкти господарювання, які відкрили рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України.
Отже, джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність є будь-які власні кошти.
Сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу фізична особа – підприємець або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може здійснювати як власними коштами, так і з банківської картки фізичної особи.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
