Щодо особливостей набуття або підтвердження юридичними особами статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2022 році
У 2022 році останнім днем для подання податкової звітності для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи є 21.02.2022.
Підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є щорічним відповідно до вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.
Однією з умов набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи є подання сільськогосподарськими товаровиробниками повного переліку податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи, а саме:
загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи;
звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи;
відомостей про наявність земельних ділянок, які є невід’ємною частиною податкової декларації;
розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Про особливості заповнення загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи більш детально йдеться на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/572736.html.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Електронний фіскальний чек створено із застосуванням ПРРО, але на вимогу покупця не надано: відповідальність для продавця
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Крім того, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що особа, яка отримує товар або послугу, отримала фіскальний чек надісланий на наданий такою особою абонентський номер та/або адресу електронної пошти повідомлення із вимогою зворотного інформування.
Форма та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13.
Пунктом 1 ст. 17 Закону №265 визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, в таких розмірах:
100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону №265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
150 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону №265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання, який застосовує ПРРО, створив в електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.
При невиконанні цієї вимоги (фіскальний чек не створено в електронній формі та не надіслано споживачу у зручний для нього спосіб) передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Законодавчі зміни ЗУ №1914: податок на додану вартість
Державна податкова інспекція інформує платників податків щодо новацій податкового законодавства, передбачених Законом України від 30.11.2021 №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Зокрема, щодо адміністрування податку на додану вартість:
запроваджено звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з інвестиційним золотом:
ввезення на митну територію України та постачання на митній території України інвестиційного золота;
постачання послуг агентів, які беруть участь у постачанні інвестиційного золота;
постачання послуг, пов’язаних з виробництвом інвестиційного золота та/або послуг з перетворення золота на інвестиційне золото;
уточнено, що для обрахунку загального обсягу здійснених операцій для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ (досягнення 1 млн грн) враховуються також операції, здійснені через встановлений спеціальний застосунок або додаток на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях;
запроваджено особливості оподаткування ПДВ операцій з ввезення та постачання тютюнових виробів, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни:
-
оподаткуванню ПДВ підлягатимуть операції з ввезення та постачання тютюнових виробів, що здійснюватимуться лише виробниками та «торговими домами» таких виробників;
-
базою оподаткування ПДВ за операціями з ввезення та постачання тютюнових виробів, що здійснюватимуться виробниками та їх «торговими домами» буде максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ;
-
операції з послідуючого постачання тютюнових виробів звільнятимуться від оподаткування ПДВ;
встановлено чіткі строки (терміни давності) для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування – 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування;
зменшено терміни для формування податкового кредиту з ПДВ на підставі «старих» податкових накладних/розрахунків коригування – з 1095 до 365 днів з дати складання ПН/РК (термін переривається на період зупинення реєстрації в ЄРПН ПН/РК);
продовжено на 5 років режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання та імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації;
при постачанні відходів і брухту чорних і кольорових металів в режимі звільнення від оподаткування ПДВ запроваджено загальний порядок пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (коригування);
продовжено на 4 роки касовий метод для операцій з постачання, передачі, розподілу електричної та/або теплової енергії, вугілля та/або продуктів його збагачення, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;
встановлено, що касовий метод також буде застосовуватись до операцій з постачання послуг абонентського обслуговування.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Оподаткування ПДФО доходів, нарахованих юрособою – резидентом на користь фізособи у вигляді дивідендів
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пасивні доходи – доходи, отримані, зокрема, у вигляді дивідендів.
Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п. п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.
Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 18 відс. – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
Відповідно до п. п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 5 відс. – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
Для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, ставку податку встановлено у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, – 9 відсотків.
Крім того, дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п. п. 57.1 прим. 1. 4 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням, тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Як підприємцю на загальній системі оподаткування, котрі мають основне місце роботи, заповнити табличну частину Додатка ЄСВ 1 до Податкової декларації про майновий стан і доходи?
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають у складі Податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783) (далі – Декларація), додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1).
Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які, зокрема, мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які мають основне місце роботи, табличну частину Додатка ЄСВ 1 до Декларації заповнюють наступним чином:
у графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації/Частка розподіленого доходу» в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначають фактичну суму чистого доходу (прибутку) за відповідний місяць. У разі відсутності чистого доходу (прибутку) у окремому місяці – проставляють нулі;
графа 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» табличної частини Додатка ЄСВ 1 заповнюється з урахуванням наступного:
проставляються нулі в місяцях, за які роботодавцем страхові внески сплачувалися у розмірі не менше мінімального страхового внеску,
самостійно визначається база нарахування у розмірі не менше мінімального страхового внеску за місяці, в яких було отримано дохід (прибуток), а роботодавець єдиний внесок за ці місяці нараховував та сплачував у розмірі менше мінімального страхового внеску (наприклад, у випадках коли працівник працював неповний місяць у зв’язку з прийняттям/звільненням) або не нараховував та не сплачував (наприклад, у зв’язку із перебуванням працівника повний місяць у відпустці за свій рахунок);
у графі 5 відображається розмір єдиного внеску, встановлений Законом № 2464;
у графі 6 зазначається сума нарахованого єдиного внеску, розрахована шляхом множення суми, зазначеної у графі 4, на розмір єдиного внеску в розрізі кожного місяця, зазначений у графі 5.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Тернопільщина: у січні суб’єкти господарювання працевлаштували понад 3400 осіб
Необхідність підвищення заробітної плати, відповідно до законодавства про оплату праці роз’яснили фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області керівникам 116 підприємств та організацій краю. Відтак 105 із них підвищили рівень заробітної плати своїм працівникам, а до бюджетів додатково надійшло 296,9 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 364,9 тис. грн єдиного внеску.
Питання підвищення рівня зарплати податківці спільно з органами місцевої влади обговорювали з керівниками підприємств, де виплачували працівникам мінімальну заробітну плату та нижче. На засіданнях комісій заслухали керівників 6 таких юросіб. Після чого вони підвищили рівень виплати заробітної плати своїм працівникам. Як наслідок, до бюджету надійшло 19,4 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 23,6 тис. грн єдиного внеску.
Особливості погашення заборгованості із виплати заробітної плати розглянули під час бесід із представниками 8 підприємств краю, які її допустили. Тож 7 із них виплатили 332,9 тис. грн зарплатного боргу працівникам, а до бюджету перерахували 100,5 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 71 тис. грн єдиного внеску.
Завдяки активізації роз’яснювальної роботи щодо необхідності оформлення трудових відносин із найманими працівниками у січні роботодавці області працевлаштували 3444 осіб.
