Ведення обліку товарних запасів не за встановленою формою: відповідальність
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Згідно з п. 1 розд. II Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 (далі – Порядок №496), облік товарних запасів здійснюється фізичними особами – підприємцями, у тому числі платниками єдиного податку (далі – ФОП) шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку), яка визначена додатком до Порядку №496, інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Згідно з п. 9 розд. II Порядку №496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об’єктах) відсутні:
1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;
2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;
3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.
Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.
Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. Якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред’явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої ФОП.
Статтею 20 Закону №265 визначено, що до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Разом з тим, ст. 26 Закону №265 передбачено, що посадові особи та працівник торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене вище, при виявленні під час перевірки суб’єкта господарювання – ФОП факту реалізації товарів, які обліковані не за формою, визначеною додатком до Порядку №496, та/або не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), до такого суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція, передбачена ст. 20 Закону №265 – у розмірі вартості таких товарів, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 КУпАП.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Зібрались на пенсію, а страхового стажу бракує
Відповідно до частини другої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) особи, зазначені в частині першій ст. 10 Закону №2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
Згідно з абзацом першим частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).
Підпунктом 4 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790) (далі – Інструкція №449), визначено, що за бажанням особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і при отриманні від неї заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) після перевірки викладених у заяві відомостей контролюючими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою, наведеною в додатку 5 Інструкції №449.
При цьому абзацами першим-другим частини п’ятої ст. 10 Закону №2464 встановлено, що сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.
Враховуючи викладене, особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на будь-який період, але не менше одного місяця. Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Фізична особа, що провадить незалежну професійну діяльність, змінила офіс: алгоритм дій
Державна податкова інспекція повідомляє, якщо місце проживання платника податку не змінилося, а змінилася адреса робочого місця, платник подає до ДПІ за основним місцем обліку заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою №5-ОПП (далі – заява за ф. №5-ОПП) з оновленою інформацією про робоче місце, або повідомлення про об’єкти або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – Повідомлення за формою №20-ОПП) про зміну даних про об’єкт оподаткування.
Якщо змінилося робоче місце платника податків, яке знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання або розташування попереднього робочого місця, такий платник податків повинен протягом десяти робочих днів після зміни місцезнаходження подати один із наступних документів:
заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку;
Повідомлення за ф. №20-ОПП, яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку;
заяву за ф. №5-ОПП, подану приватним нотаріусом до контролюючого орану за основним місцем обліку.
#Запитуєте_відповідаємо
Як ДПС надає інформацію з ДРФО на запит органу соціального захисту населення про доходи фізосіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій?
Надання Державною податковою службою України (далі – ДПС) інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на запит органу соціального захисту населення про доходи фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, здійснюється відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №431/447.
При цьому взаємодія між органами соціального захисту населення та ДПС здійснюється на центральному рівні засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів із використанням інформаційних систем Міністерства соціальної політики України та ДПС.
Органи соціального захисту населення формують запит та подають його до ДПС при виникненні потреби.
ДПС надає відповіді на запити органу соціального захисту населення, що надіслав запит, у п’ятиденний строк з дня отримання такого запиту.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Деклараційна кампанія 2022: основні акценти
З 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році.
Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік за оновленою формою зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, які отримали доходи, з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Отож, пропонуємо ознайомитися, про що запитували заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Петра Якимчука під час «гарячої лінії».
Запитання: Хто з громадян підлягає обов’язковому щорічному декларуванню, адже на сьогодні діє ще й одноразове (спеціальне) декларування? Як не помилитися?
Петро Якимчук: Згідно із законодавчими вимогами обов’язковому декларуванню підлягають:
- доходи, з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався;
- доходи від особи, яка не є податковим агентом (тобто не від суб’єктів господарювання, які утримують вже податки при виплаті ними доходів громадянам )
- доходи від продажу чи здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам тощо;
- спадок та подарунок від особи, яка не є членом сім’ї першого та другого ступеня споріднення;
- доходи від продажу інвестиційних активів;
- іноземні доходи;
- в інших випадках, визначених нормами Податкового кодексу.
А щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування то це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) нею за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори та які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Запитання: У 2021 році продано майно, податок сплачено при нотаріальному посвідченні договору. Чи подавати декларацію про майновий стан і доходи?
Петро Якимчук: Ні, не потрібно.
Декларація про майновий стан і доходи не подається, якщо громадянин отримував такі доходи:
1) від податкових агентів, які згідно з нормами податкового законодавства не включаються до загального річного оподатковуваного доходу;
2) виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого доходу;
3) від операцій продажу, обміну майна чи дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок;
4) у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку або з яких сплачено податок.
Запитання: Декларація подана. Коли необхідно сплатити податок?
Петро Якимчук: Зауважу, що громадянин у поданій декларації самостійно визначає суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. А сплатити податкове зобов’язання необхідно до 1 серпня року, наступного за звітним.
Запитання: При поданні декларації про майновий стан і доходи треба надавати підтверджуючі документи?
Петро Якимчук: Так, звичайно. Але тільки копії таких документів. Оригінали зберігаються у платника податку. Копії відповідних підтверджуючих документів подаються разом з декларацією для того, щоби працівники податкової служби мали можливість перевірити правильність здійсненого перерахунку згідно з поданою декларацією. Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Запитання: Цікавить, до якого бюджету потрапляють кошти від щорічного декларування?
Петро Якимчук: Зазначені кошти розподіляються згідно з нормами Бюджетного кодексу, відповідно до якого у 2022 році 79% залишається в розпорядженні місцевих бюджетів, а решта 21% – потрапляють до Державного бюджету України.
