Увага! Є зміни в оподаткуванні та декларуванні підакцизних товарів
Державна податкова інспекція інформує, що Державна податкова служба України з метою забезпечення реалізації окремих норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі Закон № 1914) щодо змін в оподаткуванні тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, акцентує увагу на основних змінах.
Так, Законом № 1914, зокрема, доповнено перелік підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни виробниками або імпортерами, а саме: тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, шляхом їх декларування (підпункт 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України (далі Кодекс).
Таке декларування максимальних роздрібних цін виробниками та імпортерами підакцизних товарів (продукції) спрямоване на забезпечення виконання податкового обов’язку зі сплати:
податку на додану вартість – з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (з 01 січня 2022 року);
акцизного податку за адвалорною ставкою (12 %) — тютюнових виробів (сигарети з фільтром, сигарети без фільтра та сигарили);
акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (5 %), зміни набирають чинності з 01 січня 2022 року, але не раніше дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів.
З набуттям чинності Законом № 1914 на виробників та імпортерів покладається податковий обов’язок зі сплати податку на додану вартість (з 01.01.2022) та акцизного податку з роздрібного продажу (з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України) із застосуванням максимальних роздрібних цін, які встановлюються, зокрема, на:
сигари, включно з сигарами з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 0010) (далі сигари);
тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівана з електронним управлінням (код згідно з УКТ ЗЕД 2403 99 90 10) (далі ТВЕН);
тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн «гомогенізований» або «відновлений»;
тютюнові екстракти та есенції (крім тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівана з електронним управлінням) (код згідно з УКТ ЗЕД 2403 (крім 2403 99 90 10)) (далі - тютюн та замінники тютюну (крім ТВЕН));
рідини, що використовуються в електронних сигаретах (код згідно з УКТ ЗЕД 3824 99 96 20) (далі – рідини).
Кодексом визначено терміни подання декларації про максимальні роздрібні ціни (далі — Декларація) та процедуру їх запровадження:
Декларація подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (пункт 220.4 статті 220 Кодексу);
установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається Декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – з 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому Кодексом (пункт 220.7 статті 220 Кодексу).
Особливості заповнення окремих граф Декларації з урахуванням Закону № 1914:
у графі 2, крім кодів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10, 20 90 20, 2402 10 00 90, надано можливість внесення за кодами товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД таких кодів: 2402 10 00 10, 2403 11 00 00, 19 10 00, 2403 19 90 00, 2403 91 00 00, 2403 99 10 00, 2403 99 90 10, 2403 99 90 90, 3824 99 96 2020;
у графі 5 «Одиниця товару (продукції), на яку встановлено ціну» може бути зазначено або пачка, або упаковка, або ємність, або тара;
у графі 6 «Кількість одиниць виробу в одиниці товару (продукції), на яку встановлено ціну» зазначається:
кількість підакцизного товару (продукції) в штуках – для сигарет без фільтру, сигарет з фільтром, сигарил, ТВЕН;
місткість тари (ємності) в літрах – для рідин;
вага нетто підакцизного товару (продукції) в кілограмах – для сигар, тютюну та замінників тютюну (крім ТВЕН);
показник графи 6 «Кількість одиниць виробу в одиниці товару (продукції), на яку встановлено ціну» для рідин, сигар, тютюну та замінників тютюну (крім ТВЕН) може зазначатися у форматі числа з кількістю знаків після коми – до п’яти.
Починаючи з 22.12.2021, ДПС забезпечено технічну можливість надання виробниками та імпортерами Декларацій з урахуванням вищенаведених вимог.
Відповідна інформація щодо заповнення Декларації розміщена на вебпорталі ДПС: «Головна / Повідомлення та нагадування» та «Головна / Новини».
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Податкова знижка за користування іпотекою
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частину суми процентів, фактично сплачених протягом звітного податкового року за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах.
Для отримання податкової знижки слід подати до контролюючого органу:
- податкову декларацію про майновий стан і доходи;
- документи і відомості, пов’язані з правом на отримання такої знижки. Зокрема:
а) кредитний договір та нотаріально завірений договір іпотеки;
б) відповідні платіжні документи, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів).
- паспорт платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит;
- довідку про заробітну плату за звітний податковий рік.
Увага! Реалізувати своє право на податкову знижку за 2020 рік можна не пізніше 31 грудня 2021 року.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Підписуйтесь на сторінку Державної податкової служби України у Facebook facebook.com/TaxUkraine
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Платники єдиного податку, які реалізовують технічно складні побутові товари, зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО
Державна податкова інспекція нагадує, що з 1 січня 2021 року, відповідно до Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій», РРО/ ПРРО застосовують платники єдиного податку, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджений перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – Перелік № 231). Перелік складається з двох частин, які містять:
перша – найменування груп товарів;
друга – товарна позиція згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД).
Перелік включає в себе наступні групи товарів:
1. Група 73 «Вироби з чорних металів»;
2. Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»;
3. Група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя;
4. Група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»;
5. Група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»;
6. Група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;
7. Група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;
8. Група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».
Звертаємо увагу, що ст. 69 Митного кодексу встановлено, зокрема, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Тобто, платник податку самостійно визначає відповідність технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД.
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої–четвертої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з наданням відповідних розрахункових документів.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Які ставки збору за результатами одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовуються до об'єктів, що знаходяться за кордоном
Відповідно до пп. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об'єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ, таких ставок:
9 відсотків – щодо об'єктів декларування, визначених підпунктами "б" – "е" п. 4 розд. XX "Перехідні положення", що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац третій пп. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX "Перехідні положення ПКУ).
Згідно з пп. "б" – "е" п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ об'єктами декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об'єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам'ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Підпунктом 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ встановлено ставку Збору у розмірі 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно).
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно (абзац п'ятий пп. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ).
Водночас згідно з п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена пп. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.
Діяльність у легальній площі: застосування РРО та ведення обліку товарних
запасів підприємцями
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області заступник начальника відомства Сергій Бабій під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо впровадження податкових новацій.
Про те, що саме цікавило додзвонювачів, – у відповідях прямого зв’язку.
Питання: Кому не треба вести облік товарних запасів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496?
Сергій БАБІЙ: Порядок не поширюється на платників єдиного податку І групи, а також на платників єдиного податку ІІ-ІV груп, які не здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Також порядок поширює свою дію на фізичних осіб – підприємців, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування та на ІІІ групі єдиного податку з реєстрацією платниками ПДВ.
Питання: Як вести облік товарних запасів?
Сергій БАБІЙ: Облік товарних запасів здійснює фізична особа – підприємець шляхом постійного внесення до форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів. При цьому заборонено продаж товарів, на які в місцях продажів таких товарів (господарських об'єктах) відсутні первинні документи і записи у формі обліку про такі первинні документи.
Вести облік товарних запасів фізична особа – підприємець може на власний вибір у паперовій або в електронній формі. Первинні документи, на підставі яких внесено записи до форми ведення обліку товарних запасів, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до форми ведення обліку товарних запасів щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Питання: Як правильно внести перший запис до форми обліку товарних запасів?
Сергій БАБІЙ: Для фізичних осіб – підприємців, в яких виникає обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів, перший запис, що вноситься ФОП до Форми обліку, має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів.
Такий запис вноситься до Форми обліку на підставі самостійно складеного ФОП документа щодо опису залишків товарів у такому порядку:
графа 1 – цифра «1»;
графа 2 – дата внесення запису;
графа 3 – опис залишку товарів на початок обліку;
графа 4 – дата складання опису залишку товарів на початок обліку;
графа 5 – цифра «1»;
графа 7 – загальна вартість товару відповідно до опису залишку товарів на початок обліку;
графи 6, 8, 9 не заповнюються.
Перший запис про залишки товарів до Форми обліку не вноситься, якщо у ФОП, в яких виникає обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів, відсутні залишки товарів на дату виникнення такого обов’язку.
Питання: Для кого застосування РРО є обов’язковим з нового року?
Сергій БАБІЙ: З 1 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), які мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій.
Саме з 1 січня 2022 року закінчується перехідний період і застосування РРО та/або ПРРО платниками єдиного податку другої-четвертої груп стане обов’язковим.
Застосування РРО та/або ПРРО є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
При цьому, РРО та/або ПРРО не будуть застосовувати платники єдиного податку першої групи.
До першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 164 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Питання: Яка відповідальність за незастосування реєстраторів розрахункових операцій?
Сергій БАБІЙ: За порушення вимог Закону про застосування РРО до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) при проведенні розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості товарів або послуг; непроведенні розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, відповідно до ст. 17 Закону застосовуються наступні фінансові санкції:
- 10% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 50% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Варто звернути увагу, що з 1 січня 2022 року штрафи за ці порушення зростуть до 100 та 150 відсотків відповідно.
Місцеві скарбниці Тернопільщини отримали плюс 60 відсотків податку на прибуток
Упродовж одинадцяти місяців цього року платники податків – юридичні особи Тернопілля сплатили до Зведеного бюджету України майже 462,9 млн грн податку на прибуток, що на 159,9 млн грн або 53 відсотки більше, ніж торік. Із них до державної скарбниці надійшло 402,2 млн грн, територіальні громади отримали 60,7 млн гривень.
Додаткові надходження до загального фонду з цього платежу склали 69,9 млн грн або плюс 18 відсотків. При цьому до держбюджету сплатили на 13 відсотків більше, ніж очікувалося, а до місцевих – на 60 відсотків, а це плюс 47 млн грн та 22,8 млн грн відповідно.
Цьогоріч упродовж одинадцяти місяців до загального фонду зведеного бюджету також спрямували 6,8 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій. Приріст до очікуваних надходжень склав 49 відсотків або 2,3 млн грн додатково.
