Відмовлено у реєстрації РРО: порядок та підстави
Відповідно до п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок), протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. №1-РРО) (додаток 1 до Порядку) за ідентифікатором форми J/F1311404 контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:
РРО вже зареєстрований;
модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
РРО не відповідає сфері застосування зазначеній в реєстраційній заяві за ф. №1-РРО;
центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. №1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. №1-РРО;
суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;
у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;
екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;
суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.
За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання реєстраційної заяви за ф. №1-РРО в електронній формі.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Коли операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав дозволено проводити юрособі на єдиному податку
Підпунктом 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені види діяльності, при здійсненні яких суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, це зокрема діяльність у сфері фінансового посередництва.
Так, відповідно до частини третьої ст. 333 Господарського кодексу України фінансовим посередництвом є діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.
Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам (частина перша ст. 8 Закону України від 23 лютого 2006 року №3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).
Корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Умовою, за якою суб’єкт господарювання не може бути на спрощеній системі оподаткування, є обрані цим суб’єктом види діяльності, зазначені у п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ та заявлені ним при державній реєстрації, зокрема діяльність у сфері фінансового посередництва.
Не є підставою для переходу на сплату інших податків і зборів здійснення юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи операцій з продажу цінних паперів та корпоративних прав, якщо такі операції не здійснюються на постійній основі та не відносяться до обраного виду діяльності даного платника.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Пальне отримують і реалізують в тарі або балонах: чи є підстава для відмови у реєстрації акцизної накладної за відсутності резервуарів
Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України встановлено що платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати:
- усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
- усі акцизні склади – в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу.
Відповідно до форми заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – Заява), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 №729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» при реєстрації акцизного складу, на якому здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасування, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, які не обладнуються витратомірами – лічильниками та рівнемірами – лічильниками у графі «Ознака виду акцизного складу» розділу 5 «Відомості про акцизні склади» Заяви зазначається ознака акцизного складу «2».
Отже, якщо пальне отримується і реалізується у тарі, балонах, упаковці відсутність зареєстрованих резервуарів не є підставою для відмови в реєстрації акцизної накладної. При цьому реєстрацію акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних при реалізації пального з акцизного складу, на якому пальне зберігається в тарі, балонах, упаковці та відсутні резервуари, введені в експлуатацію, можуть здійснювати суб’єкти господарювання, які зареєстрували акцизний склад з ознакою «2».
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
ДПС – про відрахування до державного бюджету частини прибутку державними унітарними підприємствами
Державна податкова інспекція інформує, що Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо відрахування до державного бюджету частини прибутку державними унітарними підприємствами у зв’язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №718.
Зокрема, в листі зазначено, що пунктом 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138, передбачено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку за результатами фінансово - господарської діяльності починаючи з 01 січня 2020 року у розмірі 80 відсотків.
Положеннями Постанови №718, яка набрала чинності з 20 липня 2021 року, передбачено зменшення з 80 до 50 відсотків базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету для державних лісогосподарських, лісозахисних, інших підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів за умови спрямування ними 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Крім того, використання 30 відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає щорічному державному фінансовому аудиту.
Згідно з ст. 46 Податкового кодексу України розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю. При цьому для державних унітарних підприємствами та їх об’єднань, які є платниками частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Враховуючи наведене державні лісогосподарські, лісозахисні, інші підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, можуть відраховувати частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 50 відсотків, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за III квартал 2021 року за умови спрямування ними 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
З метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) вищезазначеними платниками (які за III квартал 2021 року застосовують норматив відрахування 50 відсотків), за підсумками трьох кварталів 2021 року рекомендуємо заповнити Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №4 ідентифікатор форми 30108208.
Про заповнення окремих рядків більш детально про це йдеться у листі ДПС України від 27.10.2021 №24057/7/99-00-21-02-01-07.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На Тернопільщині – майже 61,5 тис. суб’єктів підприємництва
На початок жовтня цього року 61479 основних платників податків перебували на обліку у Головному управління ДПС у Тернопільській області. При чому 24613 із них є юридичними особами, а 36866 приватними підприємцями. Порівняно з січнем-вереснем 2020 року на теренах краю суб’єктів господарювання побільшало: додалося 490 юросіб та 1581 фізична особа – підприємець.
Лише у вересні суб’єктами підприємництва стали 592 платники податків області: 69 юросіб та 523 підприємці. Припинили діяльність за цей час 315 платників податків, зокрема, 59 юросіб та 256 фізичних осіб-підприємців.
У Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків зареєстровано 1069495 фізичних осіб, 4609 іноземців. Ще 4765 відмовилися від отримання довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків. Упродовж дев’яти місяців цього року зареєстровано 11078 фізичних осіб та 331 іноземців. Отримано також 25630 змін реєстраційних даних, які надійшли до державного реєстру.
