Відшкодування комунальних платежів за договором оренди: нарахування та отримання ПДФО
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини першої ст. 762 глави 58 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) є орендар.
Відповідно до п. п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Враховуючи викладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Податкова амністія: щоб вірно розрахувати базу для нарахування збору щодо валютних цінностей
Відповідно до п. п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Операції «службове внесення» та «службова видача»: випадки застосування
Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 та п. 9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:
- операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;
- операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.
Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб’єктами господарювання із використанням РРО або ПРРО у порядку, визначеному Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Надходження до місцевих бюджетів Тернопільщини: спостерігається позитивна тенденція до зростання
Майже 4,1 млрд грн перерахували до місцевих бюджетів краю платники податків упродовж дев’яти місяців 2021 років. Це – плюс 790,8 млн грн до надходжень трьох кварталів минулого року, що складає 24 відсотки. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Бабій.
«Найбільше місцеві скарбниці отримали податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, податку на нерухоме майно та акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції», – деталізував посадовець.
Податківець зазначив, що з початку року платники перерахували 2,8 млрд грн податку на доходи з фізичних осіб, що на 565,9 млн грн більше, ніж минулого року. Представники малого бізнесу сплатили 565,3 млн грн єдиного податку, а це на 17,5 млн грн більше, ніж у січні-вересні 2020 року. Плати за землю спрямували 319,5 млн грн, що на 43,8 млн грн більше, ніж торік. Надходження від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, склали 135,1 млн грн, а це на 31,6 млн грн більше, ніж у трьох кварталах минулого року. Суб’єкти господарювання, які мають справу з підакцизними товарами, сплатили 95,9 млн грн акцизного податку, або плюс 17,5 млн грн до аналогічного минулорічного періоду.
До речі, впродовж вересня платники податків перерахували до бюджетів територіальних громад 503,8 млн гривень. Порівняно з вереснем минулого року приріст надходжень склав 102,4 млн грн або збільшився на 26 відсотків.