Коригування фінансового результату до оподаткування при переведенні основних засобів до складу необоротних активів
Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ.
Пунктом 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:
- на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац четвертий п. 138.1 ст. 138 ПКУ);
- на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац п’ятий п. 138.1 ст. 138 ПКУ).
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:
- на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац третій п. 138.2 ст. 138 ПКУ);
- на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу (абзац шостий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
При цьому згідно з п. п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відповідно до п. п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III «Податок на прибуток підприємств» – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ.
Таким чином, у випадку продажу основних засобів (у т. ч. у разі їх переведення у групу необоротних активів, утримуваних для продажу), які використовуються у господарській діяльності, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
При цьому на вартість необоротних активів, утримуваних для продажу, коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ, не здійснюється.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Наслідки неподання разом із декларацією з плати за землю витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки
Відповідно до абзаців першого і третього п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку, зокрема, юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9) (далі – Декларація).
Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Пунктом 49.11 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог, зокрема, пп.48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Водночас згідно з п. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Отже, не є підставою для відмови у прийнятті Декларації неподання платником плати за землю разом з Декларацією за звітний період (в тому числі перший) витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки такий витяг носить інформаційний характер та не є додатком до Декларації, який є її невід’ємною частиною.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Обов’язкові реквізити у рядку 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» фіскального касового чека
Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (із змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306 та від 08.06.2021 №329) (далі – Положення №13).
Пунктом 2 розд. II Положення №13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення №13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9 фіскального касового чека).
Згідно з п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до п. 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 (далі – Положення №1251), марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код (далі – штрих-код).
Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
На кожну марку наносяться, зокрема, такі реквізити:
- позначення виду марки, що складається із слів та літер «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» – «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» – «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» – «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» – «АІ ВП»;
- індекс регіону України (згідно з додатком до Положення №1251), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох великих літер англійського алфавіту і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв), сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Враховуючи викладене, у рядку 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» фіскального касового чека обов’язково відображаються такі реквізити: серія та номер марки акцизного податку.
Перевірити марку акцизного податку можна за допомогою електронного сервісу «Пошук акцизної марки» за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Тернопільщина: від остаточних рішень суду до бюджету плюс 52,3 млн гривень
На початок вересня цього року у судах перебувало на розгляді 12562 справи на загальну суму 1,3 млрд грн, – про це повідомили в управлінні супроводження судових справ Головного управління ДПС у Тернопільській області. При чому за позовами платників податків до органів ГУ ДПС області спрямували 712 справ на суму 918,6 млн грн, а за позовами податківців – 544 справи на загальну суму 404,7 млн гривень.
Упродовж восьми місяців надійшли судові рішення по справах усіх категорій. Так, на користь податкової служби краю вирішено 342 справи на загальну суму 542,7 млн гривень. Винесено остаточних судових рішень щодо 219 справ на загальну суму 52,3 млн гривень.
Ще 225 справ на загальну суму 67,3 млн грн отримали позитивні рішення для податківців, хоча позивалися платники. При чому винесено остаточні судові рішення щодо 181 справи на загальну суму 45,7 млн гривень.
На користь податкового відомства області вирішено 66 справ на суму 475,5 млн грн за позовами платників податків про скасування податкових повідомлень-рішень.
До прикладу, у серпні цього року Тернопільський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову одному з агропромислових підприємств про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 58,75 млн гривень. Суд погодився з позицією контролюючого органу про здійснення підприємством нереальних господарських операцій з придбання товарів широкого вжитку, не підтвердження використання товарів у господарській діяльності, порушення податкового обліку, що стало підставою для нарахування зазначених вище грошових зобов’язань.
Новації у сфері податкового законодавства
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області заступник начальника відомства Сергій Бабій під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо впровадження податкових новацій.
Податки – дуже складна й надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія. Адже, податки – це фінансове підґрунтя існування держави, це можливості щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу.
Податкове законодавство є одним із cкладних у правовій системі України. При цьому, спостерігається тенденція щодо його частих змін та впровадження новацій. Як показує практика його застосування, зміни, що вносяться до законів України з питань оподаткування, досить часто спричиняють багато питань.
Про те, що саме цікавило додзвонювачів більш детально інформує «гаряча лінія». Тому, найцікавіші запитання телефонного зв’язку та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання: У вересні Міністерство фінансів України внесло зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Наше товариство цікавить, коли вперше подавати звітність за оновленими формами?
Сергій Бабій: Так, 17 серпня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.06.2021 №317 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств». Платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати декларацію за оновленою формою починаючи з 01.01.2022 року за звітний (податковий) період 2021 року.
Питання: Податковий орган надав запит щодо питання трансфертного ціноутворення. У період карантину строки надання відповідей платниками змінено. Проте контролери вимагають у тридцяти денний термін. Чи правомірно це?
Сергій Бабій: Так, поясню. Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2021 №478 для усунення неоднозначного трактування норм податкового законодавства затверджена Узагальнююча податкова консультація стосовно тимчасового зупинення перебігу строків надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення.
Зокрема, визначено, що призупинення строків надання відповідей на запити ДПС на період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не розповсюджується на подання документації з трансфертного ціноутворення.
Тобто у разі отримання запиту на надання документації з трансфертного ціноутворення у період дії карантину платник податків має надати таку документацію у стандартний строк, передбачений законодавством, тобто 30 календарних днів.
Питання: Конкретизуйте зміни, що передбачає наказ Мінфіну від 26.07.2021 р. №427.
Сергій Бабій: Найперше зауважу, що вказаним наказом затверджено зміни до нормативно-правових актів, що регламентують процедури реєстрації, опломбування, застосування, обліку реєстраторів розрахункових операцій та центрів сервісного обслуговування в ДПС. Набрав чинності він 17.09.2021 року, в момент офіційної публікації.
По-перше, у Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на РРО, а саме:
- внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій;
- реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення);
- реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача).
Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних.
Також уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків». Так, акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.
По-друге, у Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій конкретизовано вимоги до статусу пристрою після встановлення на нього безкоштовного або іншого програмного рішення для програмного РРО. Тепер після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації згідно з цим Порядком.
Питання: Податкова амністія: про що варто знати багатіям?
Сергій Бабій: Протягом одного року, до 1 вересня 2022 року, українці матимуть змогу відкрито заявити державі про свої реальні статки, зокрема про ті, з яких ніколи раніше не сплачувалися податки.
Держава, у свою чергу, обіцяє не карати за ухилення від оподаткування та дати шанс громадянам розпочати своє фінансове життя «з чистого аркушу».
Ціна легалізації статків – 5% для активів, що знаходяться на території України, 9% для активів за кордоном і 2,5% для ОВДП. Це суттєва економія, якщо порівнювати зі звичайними ставками податків на дохід – 18% ПДФО та 1,5% військового збору.
Декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.
Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через Електронний кабінет.
До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній або іноземній валютах на спеціальному рахунку, що може бути відкритий в банках України.
Подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію https://cabinet.tax.gov.ua/login
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Відділ пресслужби Головного управління ДПС
у Тернопільській області
