Великодедеркальська громада
Тернопільська область, Кременецький район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Чи включає ФОП отриманий кредит до доходу

Дата: 16.08.2021 09:17
Кількість переглядів: 41

Згідно з п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий кредит кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Факторингові операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ

 

Згідно з ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).

Відповідно до п. п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

- надання послуг, пов’язаних з переказом коштів, що надаються учасниками платіжних систем та платіжними організаціями платіжних систем, надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;

- переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку.

Отже, факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Інші факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Коли програмне забезпечення не дозволяє відображати QR-код у фіскальному касовому чеку

 

Державна податкова інспекція інформує, що з 1 серпня 2021 року вступили в дію нові вимоги до форми та змісту розрахункових документів (чеків РРО/ПРРО), які формують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО)/програмні РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, які, зокрема, стосуються обов’язкової наявності в них QR-коду (за наявності).

QR-код є обов’язковим для ПРРО та РРО, що внесені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО) після 01.08.2020, та для РРО, які можуть бути доопрацьовані їх виробниками.

Зазначену інформацію підтверджено в коментарях до форми і змісту розрахункових документів згідно з редакцією наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306, яким внесені зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13.

Водночас при неможливості доопрацювання належним чином зареєстрованих РРО, які вже перебувають в експлуатації, вони можуть використовуватись суб’єктами господарювання до завершення строку, визначеного нормативно-правовими документами щодо ведення Державного реєстру, з обов’язковим переведенням таких РРО до другої частини Державного реєстру як таких, що не дозволені до первинної реєстрації.

Зазначений виняток не стосується ПРРО.

Наведене уточнення використане для уникнення правової колізії щодо можливості подальшого використання РРО, з числа тих, що визначені абзацом третім ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не підлягають виключенню з Реєстр РРО моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Реєстру РРО не може становити менше семи років. При зміні законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.

Зауважимо, що версії програмного забезпечення яких не дозволяють виконувати оновлені вимоги щодо форми та змісту розрахункових документів, які вступили в силу та стали обов’язковими до виконання з 1 серпня 2021 року, не допускаються до включення до Реєстру РРО.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Місцеві бюджети Тернопільщини отримали понад 440 мільйонів гривень єдиного податку

 

Протягом семи місяців цього року до місцевих бюджетів Тернопільської області надійшло 441, 8 млн грн єдиного податку. Це на 382, 5 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Так, фізичні особи – підприємці сплатили 314,4 млн грн, що на 41,5 млн грн більше очікуваного та на 54,6 млн грн більше, ніж торік.

Єдиного податку від юридичних осіб у січні-липні надійшло 127,1 млн гривень.

Станом на початок серпня цього року на обліку Головного управління ДПС у Тернопільській області перебувало 32 972 підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, зокрема 29226 фізичних осіб – підприємців та 3746 юридичних осіб.

Податкова амністія та інші податкові новації

 

Днями начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина під час Інтернет-конференції поспілкувався онлайн про новації податкового законодавства.

Так, підписаний Закон України від 15.06. 2021 №1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» дозволить громадянам, які ухилялися від сплати податків, розкрити свої справжні доходи і задекларувати активи з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року, уникнувши при цьому покарання.

Платники зможуть один раз подати добровільну декларацію із зазначенням активів, щодо яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. Якщо громадянин сплатить всі необхідні збори, йому гарантують звільнення від відповідальності за порушення податкового законодавства.

Людина, яка отримувала заробітну плату, накопичувала певний капітал, купувала та продавала якусь нерухомість, і все це робила зі своїх задекларованих доходів, то у даному випадку вона нічого не повинна декларувати. Ті люди, які вели якусь підприємницьку діяльність і мають певні кошти, але не декларували їх у повному обсязі, то якщо їхня сума накопичених активів менша, ніж 400 тисяч гривень готівкою, теж не потребують декларування.

У кого є більша сума, то в майбутньому він може зіткнутися з проблемами фінансового моніторингу, які будуть блокувати йому відповідно його транзакцію у зв’язку з відсутністю підтвердження законності надходження цих коштів. Тому якраз таким категоріям громадян варто скористатися податковою амністією.

Хочу звернутися до платників податків, не варто боятися змін. Найчастіше вони трапляються саме в той момент, коли вони необхідні. Декларуйте!

 

Питання: З 1 серпня 2021 року набули чинності нові вимоги до фіскальних касових чеків, що саме підлягає зміні?

Михайло Яцина: Зміни до форми та змісту розрахункових документів (чеків РРО/ПРРО) стосуються обов’язкової наявності в них: відображення найменування суб’єкта господарювання; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду (за наявності).

Наголошу, що QR-код – не обов’язковий реквізит у чеку, але має містити у собі обов’язкову інформацію за наявності в чеку та покликаний спростити процедуру надсилання на абонентський номер та/або адресу електронної пошти споживача фіскального чеку продавцем.

При наявності QR-коду у фіскальному чеку сам QR-код має містити в собі таку обов’язкову інформацію: код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку; дату та час здійснення розрахункових операцій; фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека в межах зміни; суму розрахункової операції; фіскальний номер РРО/ПРРО, на якому він сформований.

 

Питання: Чи треба застосовувати РРО при торгівлі на ринку?

Михайло Яцина: Відповідно до законодавчих новацій платники єдиного податку, що належать до 1 групи, РРО у своїй діяльності не застосовують.

Нагадаю, що до першої групи відносяться – фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Якщо фізична особа-підприємець здійснює роздрібний продаж товарів в магазинах та об’єктах ресторанного господарства, які розташовані на території ринку, то така особа не може бути платником єдиного податку першої групи, та відповідно зобов’язана застосувати РРО в залежності від обраної системи оподаткування та виду здійснюваної діяльності.

 

Питання:  Кому законодавець забороняє подавати декларацію щоб скористатися податковою амністією?

Михайло Яцина: Так, визначено перелік осіб, які не можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням, а саме:

декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування;

декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади);

декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

 

Питання: Нерезиденти мають право скористатися податковою амністією?

Михайло Яцина: Так, мають, за умови що на момент отримання об’єкту декларування були резидентами і які є чи були платниками податків.

 

Питання: Зазначте, куди подавати декларації нерезиденту та хто буде перевіряти її?

Михайло Яцина: Платник податків, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів, має подати до ДПС України, одноразову (спеціальну) декларацію. Перевірку поданих декларацій нерезидентами буде здійснювати Головне управління ДПС у Київській області.

 

Питання: Можливий варіант, що подали декларацію, а суми своєчасно не сплатили. Які передбачені штрафи?

Михайло Яцина: При несплаті або сплаті в неповному обсязі суми збору, зазначеної в одноразовій (спеціальній) декларації, у встановлений строк декларація буде вважатися неподаною.

 

Питання: Ми з дружиною є співвласниками житла, на яке брали іпотечний кредит. Хто зможе скористатися податковою знижкою?

Михайло Яцина: Право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь