Відповідальність за ненадання пояснень та документального підтвердження платниками податків на письмовий запит контролюючого органу
Відповідно до абзаців першого-п’ятого п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Абзацами сімнадцятим – двадцятим п. 73.3 ст. 73 ПКУ зазначено, що запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).
При проведенні зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.
Якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим-п’ятим п. 73.3 ст. 73 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.
Главою 11 «Відповідальність» розд. ІІ ПКУ не встановлена відповідальність за ненадання платниками податків та іншими суб’єктами інформаційних відносин відповідних пояснень та документального підтвердження за письмовим запитом контролюючого органу про подання інформації (крім документації з трансфертного ціноутворення).
Водночас ненадання платниками податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу у строки, встановлені ПКУ, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки таким органом.
Зокрема, п. 78.1 ст. 78 ПКУ передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
- щодо платника податку подано скаргу:
про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;
про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Звітність із податкового розрахунку 4-ДФ: деталі уточнення
Форма та порядок подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (далі – Порядок № 4).
Починаючи з 01 квітня 2021 року, у разі необхідності подання звітності з єдиного внеску за попередні періоди така звітність подається у складі Розрахунку за формою, чинною на момент подання.
Відтак, відповідно до підпункту 9 пункту 9 розділу V Порядку №4, якщо платником єдиного внеску не подавався Розрахунок за попередній звітний (податковий) період, такий платник податків зобов’язаний подати Розрахунок у поточному звітному (податковому) періоді за формою, що діє на день подання такого Розрахунку.
У такому разі якщо платнику єдиного внеску необхідно подати звітність з єдиного внеску за попередні періоди, за які вже було подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, формується «Уточнюючий» Розрахунок, який містить відомості виключно за формами згідно з додатком 1, додатком 2, додатком 3, додатком 5, додатком 6 до Розрахунку. У разі відсутності відомостей до заповнення щодо таких окремих додатків за звітний (податковий) період, за який подається «Уточнюючий» Розрахунок, такі додатки не заповнюються та не подаються.
Якщо платнику єдиного внеску необхідно подати звітність з єдиного внеску за попередні періоди, за які не було подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, формується «Звітний» Розрахунок.
Спрощена система оподаткування популярна серед підприємців Тернопільщини
У першому півріччі цього року на Тернопільщині в Головному управління ДПС у Тернопільській області перебували на обліку 35999 приватних підприємців. Це на 920 осіб більше, ніж у січні-червні минулого року. Провадять діяльність 34908 суб’єктів господарювання, що на 921 підприємця більше порівняно з аналогічним минулорічним періодом.
При цьому 83 відсотки із них, а це 28955 підприємців застосовують спрощену систему оподаткування. Минулого року їх було на 1287 особи менше. Решта – 5953 суб’єкти підприємництва здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування.
Серед підприємців – «спрощенців» найпопулярнішою є друга група єдиного податку. Адже її застосовують 13358 суб’єктів малого підприємництва. Третю групу спрощеної системи оподаткування обрали 10238 приватних підприємців. Платниками першої групи єдиного податку є 5359 підприємців.
Фіскальний чек можна перевірити в «Електронному кабінеті»
ДПС України реалізовано електронний сервіс, який дозволяє покупцям товарів (послуг) здійснювати пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронним фіскальним чеком, створеним новими РРО.
Невидача чеку при продажі різних товарів – одна із найбільш розповсюджених проблем, з якою стикаються споживачі. Разом з тим, згідно законодавства України, при здійсненні продажу товару, продавець зобов’язаний видати товарний чи фіскальний чек, що є підтвердженням факту здійснення покупки. Чек є тим розрахунковим документом, який гарантує захист споживача при виникненні різноманітних ситуацій при купівлі товарів, зокрема при порушенні прав споживачів; надання гарантії; обміні або поверненні товару тощо. Також наявність фіскального чеку є підтвердженням офіційного походження товару, що оберігає споживача від купівлі контрабандних та фальсифікованих товарів. Особливо це стосується алкогольних напоїв, тютюнових виробі, нафтопродуктів, технічно складних побутових товарів (гаджетів, телевізорів, холодильників тощо).
Іноді у споживачів можуть виникнути сумніви щодо виданого фіскального чеку. Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни.
Головне управління ДПС у Тернопільській області звертається до жителів Тернопільщини, у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДПС направляти до ДПС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів. Крім того, у разі отримання користувачами фіскального чеку, який викликає сумнів, також можна надіслати до ДПС електронний лист із прикріпленим фото чеку.
Нагадаємо, що сервіс «Пошук фіскального чека» знаходиться у відкритій частині Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу без ідентифікації особи за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check .
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
