«Звітний», «Звітний новий», «Уточнюючий»: деталі коригування податкового розрахунку за формою 4-ДФ
Форма та порядок подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (далі – Порядок № 4).
Порядок проведення коригувань у Розрахунку регламентовано розділом V Порядку № 4.
Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
Поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.
На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.
Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків, крім тих, у яких проводиться коригування.
У разі необхідності проведення коригувань Розрахунку з типом "Звітний" до закінчення строку його подання подається Розрахунок з типом "Звітний новий".
У разі необхідності проведення коригувань Розрахунку з типом "Звітний новий" до закінчення строку його подання подається Розрахунок з типом "Звітний новий".
Розрахунок з типом "Уточнюючий" подається після закінчення строку подання розрахунку з типом "Звітний" та/або "Звітний новий". Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
Порядок заповнення Розрахунків "Звітного нового" та "Уточнюючого" (у разі коригування виключно реквізитів) для платників єдиного внеску є однаковим. Розрахунки "Звітний новий" та «Уточнюючий» (у разі коригування виключно реквізитів) для платників єдиного внеску подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами та сумами нарахованого єдиного внеску, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника податків.
Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати "1" - на виключення рядка.
Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати "0" - на введення рядка.
Заповнення "Уточнюючого" Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених пунктом 1 розділу IV цього Порядку, при цьому положення, зазначені в абзаці третьому, четвертому та п'ятому пункту 6 V розділу, для коригування сум єдиного внеску не застосовуються.
Поданими до закінчення граничного строку подання вважаються всі прийняті контролюючим органом Розрахунки з типом "Звітний" та "Звітний новий", тобто первинні дані та всі проведені коригування даних за такий звітний (податковий) період.
Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом "Звітний новий" або "Уточнюючий", який має містити обов'язкові реквізити, визначені в рядках 01 - 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 цього Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються.
Електронні сервіси ДПС. Відеоурок 2: Електронний кабінет
Головне управління ДПС у Тернопільській області продовжує серію відеоуроків, присвячених користуванню електронними сервісами Державної податкової служби.
У другому відеоуроці начальник територіального відділу електронних сервісів Головного управління ДПС у Тернопільській області Ігор Задорожний розповідає про «Електронний кабінет» та наявну в ньому інформацію.
Є відкрита та приватна частини електронного кабінету. У відкритій частині електронного кабінету є різна інформація, корисна для платників податків:
1. Новини, у тому числі щодо послуг, які надають органи ДПС, та інновації, що запроваджуються для зручності користувачів електронних сервісів.
2. Інформація з реєстрів платників податків.
3. Пошук електронних фіскальних чеків, марок акцизного податку та ін.
4. Діючі бланки звітності по податках і зборах.
Для входу в приватну частину електронного кабінету необхідно скористатися електронним цифровим підписом.
У приватній частині наявна уся інформація, що стосується конкретного платника – юридичної чи фізичної особи. Зокрема, нарахування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного, транспортного податку.
Знайомство з приватною частиною розпочнемо із електронного кабінету громадянина. Цей сервіс стане у пригоді усім громадянам, незалежно від того, чи займається він підприємницькою діяльністю чи іншою.
Детальніше дивіться у відеоуроці за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=2lcFwsXPQfg&t=155s
Коли виявлено під час перевірки факти недотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору чи виплати доходу таким найманим працівникам без оподаткування
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, якщо під час проведення документальної та/або фактичної перевірок виявлені порушення законодавства про працю, то посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, фіксується факт такого порушення, який оформлюється актом перевірки. Копія акта направляється до органів Державної служби України з питань праці для вжиття заходів відповідно до вимог чинного законодавства.
Водночас якщо під час перевірки виявлено факти недотримання роботодавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, неоформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податковим агентом податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, то до такого роботодавця застосовується штраф відповідно до ст. 125 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім цього, за порушення роботодавцем порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків накладається штраф у порядку та розмірах, визначених п. 119.1 ст. 119 ПКУ.
Водночас за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державних податкових інспекцій за встановленою формою відомостей про доходи громадян, передбачено адміністративну відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На Тернопільщині бізнесмени активно освоюють новітні програмні рішення
Станом на початок липня 2021 року суб’єкти господарювання Тернопілля у своїй діяльності використовували 4374 реєстратори розрахункових операцій. При цьому приватні підприємці, а це 2318 осіб, застосовували у діяльності 2899 РРО, а 532 юридичних осіб – 1475. Упродовж червня зареєстрували 73 одиниці касової техніки, анулювали реєстрацію 71 РРО.
Суб’єкти господарювання нашого краю також активно використовують і новітні розробки. Так, у своїй діяльності вони застосовують 574 програмних РРО. При чому практиці новацій надали перевагу приватні підприємці. Адже вони використовують 518 програмних рішень. Юридичні особи зареєстрували 56 таких РРО.
Найбільше новітніх рішень використовують у своїй діяльності суб’єкти підприємництва, які обслуговуються в Тернопільській ДПІ. Вони повідомили про застосування 338 програмних рішень. Ще 25 ПРРО освоїли підприємці Бучаччини, 22 – Чортківщини. По 21 ПРРО застосовують бізнесмени Заліщиччини та Кременеччини.
