Кому дозволений касовий метод податкового обліку
Державна податкова інспекція інформує, що на застосування касового методу мають право платники податку:
- які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості;
- за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники);
Крім того, тимчасово, до 01 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
При цьому касовий метод поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та у п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня 2022 року.
Відповідно до п. п. 2 п. 70 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ з метою виконання зобов’язань щодо відокремлення діяльності з транспортування природного газу та щодо забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи, взятих Україною відповідно до Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства», тимчасово до 01 січня 2022 року, за операціями з постачання майна юридичної особи, яке не перебуває у державній чи комунальній власності (основних засобів, нематеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, інших необоротних активів, запасів) і використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами та діяльності оператора газотранспортної системи, дата виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту визначається за касовим методом.
Норма абзацу першого п. п. 2 п. 70 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених п. 187.1 ст. 187 та п. п. 198.2 ст. 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня 2022 року.
Нагадаємо, що касовий метод – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Розрахунок 4-ДФ: на що звернути увагу юрособі при його поданні
Форма та порядок подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (далі – Порядок № 4).
Передбачено, що Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Варто мати на увазі, що окремий Розрахунок за календарний рік не подається.
Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.
Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.
Через 20 робочих днів варто чекати на вимогу про сплату боргу з єдиного внеску
Державна податкова інспекція інформує, що відповідно до п. 3 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790) (далі – Інструкція №449), контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розд. VІ Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розд. VІ Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у п. 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розд. VІ Інструкції № 449).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На Тернопільщині працівникам віддали 11,5 млн грн заборгованої зарплати
Понад 11,5 млн грн заборгованої зарплати виплатили 94 підприємства Тернопільщини у січні-червні цього року. Такий результат індивідуальної роз’яснювальної роботи, яку провели фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області із керівниками юросіб-боржників. Загалом до просвітницького діалогу було запрошено 96 таких осіб. Відтак працівникам виплатили зарплатний борг, а бюджети отримали 2,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 3,4 млн грн єдиного внеску.
Оскільки податок на доходи – основа надходжень місцевих бюджетів, то органи місцевої влади долучаються до спільних заходів із податківцями. З початку цього року на спільних із органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 7 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Після цього 6 із них виплатили 3,4 млн грн заборгованої зарплати, 605,9 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 335 тис. грн єдиного внеску.
На засіданнях комісій заслухали також керівників 55 підприємств та організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. Тож 51 підприємство підвищило рівень виплати заробітної плати. Відтак до бюджетів додатково надійшло 2,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 2,7 млн грн єдиного внеску.
Роз’яснювальна робота щодо необхідності підвищення рівня оплати праці проводилась також із 440 підприємствами та організаціями краю. Позитивний результат – 403 із них підвищили рівень виплати заробітної плати, а бюджети отримали 7,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 8,3 млн грн єдиного внеску додатково.
Завдяки активізації роз’яснювальної роботи щодо необхідності оформлення трудових відносин із найманими працівниками у червні суб’єкти господарювання офіційно працевлаштували 5160 осіб.
