Великодедеркальська громада
Тернопільська область, Кременецький район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Кого інформувати про несправний ПРРО

Дата: 16.06.2021 09:11
Кількість переглядів: 77

Державна податкова інспекція повідомляє, що згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 (далі – Порядок №317), при виявленні несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (далі – Повідомлення за ф. №2-ПРРО) за ідентифікатором форми J1316701 (додаток 2 до Порядку №317).

Повідомлення за ф. №2-ПРРО за своєю формою передбачає проставлення позначок в рядках, зокрема: «виробника програмного РРО», «центр сервісного обслуговування».

Таким чином, при виявленні несправностей або некоректної роботи ПРРО суб’єкту господарювання необхідно подати Повідомлення за ф. №2-ПРРО та окремо повідомити виробника такого ПРРО для усунення невідповідностей.

При цьому, якщо ПРРО обслуговується в ЦСО, з яким виробник уклав договір про технічне обслуговування ПРРО, або якого виробник рекомендував як відповідальну особу в частині технічного обслуговування ПРРО, то суб’єкту господарювання необхідно повідомляти ЦСО про виявлені несправності.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Письмовий запит під час перевірки

 

Згідно з п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право:

- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Також згідно з п. п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

При цьому платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ) та не пов’язаний безпосередньо з оформленням будь-яких додаткових запитів.

Водночас платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому ПКУ.

Крім того, під час проведення документальних перевірок, згідно з п. п. 11 п. 3 розд. ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (далі – Порядок №727), передбачено, при необхідності, надання (надіслання) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) запитів щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо. Інформація про такі запити наводиться у загальних положеннях акту (довідки) документальної перевірки.

Такі запити підписуються посадовими особами, що проводять документальну перевірку, та вручаються платнику податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) під підпис. При неможливості вручити запит безпосередньо посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій(им) ним особі(ам)) такі запити можуть бути підписані керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та надіслані платнику податків у порядку, встановленому ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ.

Отримані пояснення щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки, додаються до акту (довідки) документальної перевірки.

Також згідно з абзацом одинадцятим п. 1 розд. ІV Порядку №727 при ненаданні платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), складається відповідний акт: акт про ненадання платником податків, відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, який додається до акту документальної перевірки.

Отже, під час перевірки (документальної планової або позапланової, виїзної або невиїзної, фактичної) посадові особи контролюючих органів для отримання пояснень мають право надавати письмові запити платникам податків.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Платника ліквідовано в ДПС: чи можна повернути надміру сплачені кошти

 

Відповідно до п. 97.6 ст. 97 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо суми надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків.

Органи ДПС при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань керуються ст. 43 ПКУ та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 (далі – Порядок №60).

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до абзацу першого п. п. 1 п. 11.17 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями, є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.

Абзацами п’ятим-десятим п. 3 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі – Порядок №5) визначено, що в інформаційній системі інтегровані картки платника (далі – ІКП) закриваються із встановленням дати закриття за умов:

- погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;

- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;

- відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;

- повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.

При цьому згідно з абзацом дев’ятнадцятим п. 3 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку №5 після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи, припинення юридичної особи за принципом мовчазної згоди помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджетів та до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за рішенням керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) податкового органу або особи, яка виконує його обов’язки, з накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Отже, повернення органами ДПС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується, можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах, та виключно на підставі заяви платника податків.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Юрособи Тернопілля отримали 267 млн грн податку на додану вартість

Про відшкодування податку на додану вартість заявили 116 суб’єктів господарювання – юридичних осіб Тернопільщини у січні-травні 2021 року. Вони інформували про повернення на розрахунковий рахунок 295 млн грн цього платежу, що на 81 млн грн більше, ніж у січні-травні 2020 року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Очільник податкової служби краю констатував, що станом на початок червня цього року платникам відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 267 млн грн податку на додану вартість, із урахуванням перехідних залишків попередніх періодів. У січні-травні минулого року повернули бізнесу 211 млн грн ПДВ.

«Разом із тим податківці виявили зловживання окремими суб’єктами господарювання. Так, за результатами проведених перевірок впродовж п’яти місяців цього року упереджено бюджетне відшкодування ПДВ на 4 млн грн, що на 3,2 млн грн більше, ніж торік», – повідомив Михайло Яцина.

На початок літа загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок цього податку становив 102 млн гривень. Із них 86 млн грн перебувають на стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів, ще 16 млн грн – у процесі судового та адміністративного розгляду.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь