Повернення частини витрат, сплачених за договорами довгострокового страхування життя
Порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2020 році: 2102 грн х 1.4 = 2940 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2020 році: 2102 грн х 1.4 х 50 відс.=1470 гривень).
Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16000 грн, розпочинався 14 серпня 2020 року і платником податків у серпні 2020 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16000 грн (з 14.08.2020 по 13.08.2021), то з урахуванням норм п. п. «а» п. п. 166.3.5 ПКУ платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2020 році, що не перевищує 14700 грн (2940 грн х 5 місяців).
При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 7350 грн (2940 грн х 5 місяців х 50 відсотків).
Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені п. п. «а» та «б» п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Несплата податку з вини банку
Згідно з абзацами першим та другим п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05 квітня 2001 року №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон №2346) банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом №2346, з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи – учасника платіжної системи, еквайрія такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених ПКУ.
За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 2346, з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи – учасника платіжної системи, еквайрія такий банк/орган сплачує штрафи в розмірах, встановлених п. 124.1 ст. 124 ПКУ.
Пунктом 129.7 ст. 129 ПКУ визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку, крім випадків, коли банк повернув платіжні доручення без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, та ініціювання сплати коштів не було завершене.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Відповідно до п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи – учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених ст.ст. 124 і 125 прим. 1 ПКУ).
Поряд з цим, п. п. 129.9.4 п. 129.9 ст. 129 ПКУ встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, зокрема, у випадку вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи учасника платіжної системи, еквайрія.
Таким чином, у випадку порушення термінів сплати або неперерахування грошового зобов’язання з податків (зборів, платежів) з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку (крім випадків, коли банк повернув платіжні доручення без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, та ініціювання сплати коштів не було завершене) суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку. При цьому такий суб’єкт господарювання звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Земельне уточнення для юрособи
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).
Згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Враховуючи зазначене, юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання з плати за землю (земельного податку або орендної плати), визначеного у податковій декларації, що уточнюється.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Особливості моніторингу ризиків з ПДВ
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальниця управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області Наталія Волошинович під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувалася із додзвонювачами про ризики у ПДВ.
Питань, пов’язаних з блокуванням податкових накладних/розрахунків коригування, чимало. Платників цікавить не лише сам процес розблокування, але й маневри щодо його уникнення. Сьогодні надамо відповіді на запитання, що виникають найчастіше. Сподіваємося, вони допоможуть платникам визначитися і впоратися з блокуванням.
Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання: Дуже часто призупиняється реєстрація податкових накладних по реальних господарських операціях. Чому це відбувається?
Наталія Волошинович: Так, дійсно мають місце такі випадки. Це зумовлене тим, що критерії ризиковості господарської операції визначаються автоматизованою системою, яка не завжди може враховувати особливості виробничої діяльності конкретних підприємств. Для прикладу, дуже часто призупиняється реєстрація податкових накладних підприємствам, які надають послуги. Оскільки в них в структурі придбання товари, а в структурі постачання – послуги, тобто спрацьовує так званий ризик «пересорту» або підміна товарних позицій.
Питання: Що робити платнику, щоб усунути чинники для забезпечення нормальної господарської роботи, адже дуже часто через блокування податкових накладних виникають проблеми в розрахунках з контрагентами?
Наталія Волошинович: Для уникнення призупинення реєстрації податкових накладних Постановою Кабміну №1165 передбачений такий механізм, як подання платником ПДВ Таблиці даних платника податку, в якому зазначаються коди УКТЗЕД товарів або ДКПП послуг, які підприємством на постійній основі придбаваються/постачаються, з обов’язковим долученням відповідного пояснення з посиланням на податкову та іншу звітність щодо реальності здійснення своєї господарської діяльності, забезпеченості необхідними обсягами майнових, трудових ресурсів, технологічним обладнанням і т.д.
Після розгляду такої Таблиці даних платника і відсутності податкових ризиків Комісією податкового органу приймається рішення про її врахування, і в подальшому реєстрація податкових накладних щодо реалізації товарів/послуг по зазначених у Таблиці даних кодах УКТЗЕД товарів або ДКПП послуг не призупиняється.
Питання: Який термін прийняття рішення по Таблиці даних платника?
Наталія Волошинович: Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Питання: Подано Таблицю даних і вона органом ДПС не врахована, які подальші наші дії?
Наталія Волошинович: Таблицю даних платника податку можна подавати декілька разів, обмежень немає. При цьому, для її врахування Комісією податкового органу необхідно усунути причини відмови, зазначені в попередньому рішенні.
Питання: Через, які причини Комісія приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування?
Наталія Волошинович: Комісія ГУ ДПС приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 1212.2019 №520;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Питання: Чи є календарне обмеження у поданні пояснення та копій документів для розблокування податкової накладної?
Наталія Волошинович: Платник податку має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Нагадаю, що письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС виключно в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Питання: Чи блокується реєстрація податкових накладних с/г виробникам, адже такі випадки були дуже часті?
Наталія Волошинович: Так, реєстрація призупиняється, але випадків таких значно менше, ніж у попередніх роках, оскільки переважна більшість с/г підприємств подали Таблиці даних платника податку, які Комісією ГУ ДПС враховано. У поточному році в структурі розглянутих повідомлень для розблокування податкових накладних на с/г підприємства припадає біля 20%, це при тому, що значна кількість повідомлень подана до накладних попереднього року. В даний час блокується реєстрація податкових накладних дрібним с/г товаровиробникам, з площею с/г угідь до 200 га, оскільки по них не спрацьовує критерій позитивної податкової історії по цьому показнику (має бути не менше 200 га).
Землевласники та орендарі спрямували для територіальних громад Тернопільщини майже 121,1 мільйонів гривень
Суттєву частку у надходженнях місцевих податків і зборів Тернопільщини складає плата за землю. Так, упродовж січня-квітня 2021 року власники та орендарі земельних ділянок сплатили до місцевих бюджетів краю 121,1 млн грн плати за землю. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 7,8 відсотка або на 8,8 млн грн більше.
Зокрема, 107,6 млн грн земельної плати спрямували юридичні особи для тероб’єднань Тернопільщини. Приріст надходжень до січня-квітня минулого року склав 10,6 відсотка або 10,3 млн грн платежу. Фізособи сплатили з початку цього року 13,5 млн грн плати за землю.
Нагадаємо, платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
