Коли за молоко доведеться заплатити 14% ПДВ
Державна податкова інспекція інформує, що ДПС України надала роз’яснення щодо застосування з 1 березня 2021 року ставки ПДВ у розмірі 14% до операцій з постачання молока незбираного.
Так, до «молока незбираного» може бути віднесене молоко, що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за товарною позицією 0401, яке було лише охолоджене та не піддавалося сепаруванню та іншим видам обробки, в тому числі термічній, які змінюють його хімічний стан та склад компонентів. За дотримання таких умов операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України такої сільгосппродукції (молока незбираного) оподатковуються ПДВ за ставкою 14%.
Операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України молока що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за товарною позицією 0401, яке піддавалося обробці (в тому числі пастеризації), сепаруванню, іншим видам обробки, крім охолодження оподатковуються ПДВ за ставкою 20%.
Більш детально про це йдеться у листі ДПС України від 07.05.2021 р. №10639/7/99-00-21-03-02-07 за посиланням https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi/2021-rik/75464.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Прощений борг відображають у додатку 4ДФ до Розрахунку
Згідно з абзацом першим п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2021 році становить 1500 грн (6000 грн х 25%).
При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Водночас відповідно до п. п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку:
- основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2021 році становить 1500 грн (6000 грн х 25%);
- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
- основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773).
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (форма 4ДФ)» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб:
- за ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2021 році – 1500 гривень;
- за ознакою доходу «189» відображаються інші доходи, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2021 році – 1500 грн та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
П’ять робочих днів – для врахування Таблиці даних платника
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 15 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. Якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 42.4 статті 42 ПКУ).
Водночас коли платнику податку не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На Тернопільщині майже 53 відсотки сплачених до держбюджету платежів займає податок на додану вартість
«Понад 799,4 млн грн склав внесок із податку на додану вартість від суб’єктів підприємництва Тернопільщини до Державного бюджету України за чотири місяці цього року», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. Він додав, що приріст платежу до січня-квітня 2020 року склав майже 74 відсотки або плюс 339,5 млн гривень.
«Варто зазначити, що податок на додану вартість – один із бюджетоформуючих платежів. Його частка у сплачених підприємництвом нашого краю до державної скарбниці доходах складає майже 53 відсотки», – наголосив посадовець.
До речі, на початок травня цього року на обліку в органах ГУ ДПС області перебувало 3232 платники ПДВ, з них 2726 юридичних осіб та 506 фізичних осіб – підприємців. Порівняно з аналогічним періодом минулого року їхня кількість зросла: юридичних осіб плюс 49, а приватних підприємців – на 49 осіб.
Підпільна торгівля пальним довела до півмільйонного штрафу
Працівники підрозділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області провели перевірку нелегальної АЗС, що здійснювала діяльність на Зборівщині.
Податківці встановили факт реалізації пально-мастильних матеріалів без ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним. Адже суб’єкт господарювання мав ліцензію на право зберігання пального, яка видається на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, і не дає права на торгівлю підакцизним товаром. До того ж дану розрахункову операцію не проведено через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій. Відповідно не було видано розрахунковий документ (касовий чек).
Окрім того, встановлено порушення роботодавцем законодавства в частині укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівником.
До порушника застосували штрафні санкції, розрахункова сума яких перевищила 500 тис. гривень.
Пальне та обладнання на загальну суму 190 тис. грн вилучили працівники Головного управління ДФС в області.