Спеціальний одяг та взуття: оподаткування після звільнення працівника
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), а саме у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (п. п. «а» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, якщо працівник, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (у тому числі формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, та компенсує залишкову вартість цього майна роботодавцю, то вартість такого майна не включається до складу місячного оподатковуваного доходу.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Податковий борг – опис майна як наслідок
Згідно із п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п. п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Іноземні доходи: кому можна уникнути декларування
Державна податкова інспекція нагадує, що будь-які доходи, отримані громадянами, мають бути оподатковані, навіть якщо такі доходи отримані за межами України.
Насамперед, якщо громадяни отримували доходи за кордоном і сплатили з таких доходів податки за межами України, то їм, як правило, не доведеться платити податки ще раз. Адже є нюанс, який дозволить зменшити суму податку з іноземних доходів, що сплачується в Україні. Це міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, які діють між урядом України та урядами інших держав. Якщо укладений подібний договір між Україною та державою, в якій працює особа, то відповідно до норм Податкового кодексу України можна зарахувати суму податків, сплачених за кордоном під час розрахунку суми податку, який підлягає сплаті в Україні. Для того щоб провести таке зарахування, потрібно документально підтвердити, яку суму громадянин сплатив до контролюючого органу іноземної держави.
Для цього платнику необхідно отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Така довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Нагадаємо, що декларація про доходи подається до 1 травня 2021 року до податкової інспекції за місцем проживання.
Cлід зауважити, при відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого податку, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларацій до 31 грудня року, наступного за звітним.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за вибором платника у будь-який зручний спосіб: через сервіс «Електронний кабінет» (з використанням електронного цифрового підпису); до Центрів обслуговування платників (за місцем реєстрації); відправляється поштою (з повідомленням про вручення).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На Тернопільщині більшість платників ПДВ – юридичні особи
На початок березня цього року на теренах Тернопільщини 3196 суб’єктів господарювання були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Значна частина платників ПДВ – юридичні особи. Їх налічувалося упродовж двох місяців цього року 2734 платники. Приватних підприємців, які зареєстровані платниками ПДВ, з початку року було 486 осіб.
Порівняно з січнем-лютим 2020 року суб’єктів підприємництва – платників ПДВ побільшало: додалося 66 юросіб та 38 приватних підприємців.
До речі, станом на початок березня 2021 року на обліку в Головному управління ДПС у Тернопільській області перебувало 59680 основних платників податків. Майже 59 відсотків із них – приватні підприємці, а це 35206 осіб. Решта платників є юридичними особами – 24474. Порівняно з січнем-лютим 2020 року кількість суб’єктів господарювання зросла на 1282: плюс 425 приватних підприємців та 857 юридичних осіб.
