Доцільно заздалегідь громадянам звірити дані щодо плати за землю
Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
Згідно з абзацами шостим – одинадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
- розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Поряд з цим, якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (абзац п’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Підстава для проведення фактичної перевірки – нульова звітність з РРО або ПРРО
Контрольно-звітна інформація – це інформація, яку необхідно подавати до органів податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв’язку відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
Пунктом 7 ст. 3 Закону №265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка (перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності) може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 80.2 ст. 80 ПКУ, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п. п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Щодо адміністрування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів
Державна податкова інспекція інформує, що ДПС України надала роз’яснення щодо особливостей адміністрування у 2021 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Так, платниками рентної плати є лісокористувачі, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціальних дозволів (лісорубних або лісових квитків) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасово користування лісами.
Умови спеціального використання лісових ресурсів визначено Порядком спеціального використання лісових ресурсів та Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку №761.
Лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати та сплачують рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в отриманих лісорубних квитках (спеціальних дозволах), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, виданих у відповідному календарному році, крім сум, сплачених згідно з підпунктами «а» і «б» п. п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ, а саме:
а) лісокористувачами, якими до отримання лісорубних та лісових квитків Рентна плата вноситься в каси суб'єктів лісових відносин, які їх видають:
фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
лісокористувачами (крім фізичних осіб, фізичних осіб підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума Рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується Рентна плата;
б) лісокористувачами з іншої області, які сплачують Рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Відповідно до статей 29 та 64 Бюджетного кодексу дохід загального фонду державного бюджету та бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить Рентна плата, яка перераховується платниками Рентної плати на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України, із змінами, внесеними Законом України від 17 вересня 2020 року №907-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а саме:
37 відсотків Рентної плати – до загального фонду державного бюджету;
37 відсотків Рентної плати – до загального фонду місцевих бюджетів;
26 відсотків Рентної плати – до спеціального фонду державного бюджету.
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за затвердженими формами.
Забезпечення ефективного контролю доходів місцевих бюджетів (37 відс.) від Рентної плати (при заготівлі деревини в порядку рубок головного користування) може бути здійснене складанням платниками такої Рентної плати окремих додатків до податкової декларації з Рентної плати, в яких податкові зобов'язання самостійно «розподілені» платниками між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, які повністю або частково розташовані в межах території лісової ділянки.
Про все це йдеться у листі Державної податкової служби України від 15 березня 2021 року №6394/7/99-00-04-01-01-07.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Повнота сплати єдиного внеску – серед пріоритетів роботи тернопільських податківців
На початок березня 2021 року заборгованість платників Тернопільщини зі сплати єдиного соціального внеску складала 122,5 млн гривень. При цьому 90,4 млн грн винні приватні підприємці, а це майже 74 відсотки заборгованого платежу.
Як повідомили в управлінні по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Тернопільській області, впродовж січня-березня 2021 року фахівці сформували та направили боржникам 5747 вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 119,8 млн гривень. Із початку року вже надійшло 3,8 млн грн в рахунок погашення заборгованості. При чому 1,1 млн грн цього надходження забезпечено через заходи стягнення органами державної виконавчої служби.
Податківці наголошують, що саме своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист. Зокрема, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення тощо.
Поряд з цим, доцільно зазначити, що згідно із законодавством за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску до платників передбачено застосування фінансових санкцій. Термін давності щодо стягнення сум недоїмки по єдиному внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Необхідно звернути увагу й на те, що відповідно до законодавства платнику, у якого виникла заборгованість, надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки). Для погашення вказаних у вимозі сум платнику дається десять календарних днів. У разі непогашення узгодженої заборгованості з єдиного внеску, податкові органи надсилають до органів державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Боржникам – приватним підприємцям варто добре пам’ятати про те, що одним із джерел погашення боргів перед державою є їхнє особисте майно.
Звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Зобов’язання із сплати єдиного соціального внеску виконуються першочергово та мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань із виплати заробітної плати. Оскільки єдиний внесок є соціально значимим платежем, контроль за його своєчасною сплатою є одним із пріоритетних напрямків роботи ГУ ДПС в області, реалізація якого забезпечується через підвищення рівня добровільної сплати та формування високої податкової культури.
