Застосування положень Конвенції з питань захисту прав людини та основоположних свобод: запитання та відповіді
Які права захищено Конвенцією та Протоколами до неї ?
Конвенція та Протоколи до неї закріплюють: право на життя (стаття 2 Конвенції), право на свободу і особисту недоторканість (стаття 5 Конвенції), право на справедливий суд (стаття 6 Конвенції), право на оскарження у справі про кримінальне правопорушення (стаття 2 Протоколу 7 до Конвенції), право на відшкодування у разі судової помилки у справі про кримінальне правопорушення (стаття 3 Протоколу 7 до Конвенції), право не бути притягнутим до суду або покараним двічі у справі про кримінальне правопорушення (стаття 4 Протоколу 7 до Конвенції), право на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8 Конвенції), право на свободу думки, совісті та віросповідання (стаття 9 Конвенції), право на свободу вираження поглядів (стаття 10 Конвенції), право на свободу зібрань та об’єднань (стаття 11 Конвенції), право на шлюб та рівноправність кожного з подружжя (стаття 12 Конвенції, стаття 5 Протоколу 7 до Конвенції), право на ефективний засіб юридичного захисту (стаття 13 Конвенції), право на захист власності (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції), право на освіту (стаття 2 Першого протоколу до Конвенції), право на вільні вибори (стаття 3 Першого протоколу до Конвенції), свобода пересування (стаття 2 Протоколу 4 до Конвенції).
Які заборони встановлено Конвенцією та Протоколами до неї ?
Конвенція та Протоколи до неї забороняють: катування і нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання (стаття 3 Конвенції), використання рабства і примусової праці (стаття 4 Конвенції), застосування покарання без закону (стаття 7 Конвенції), дискримінацію особи (стаття 14 Конвенції, Протокол 12 до Конвенції), застосування ув’язнення за борг (стаття 1 Протоколу 4 до Конвенції), вислання громадян (стаття 3 Протоколу 4 до Конвенції), колективне вислання іноземців (стаття 4 Протоколу 4), смертну кару або страту (Протокол 6 до Конвенції).
Проти кого можна застосовувати положення Конвенції та протоколів до неї ?
Проти однієї чи декількох держав, на які поширюється дія Конвенції і котра/котрі, на Вашу думку (своєю дією або діями чи бездіяльністю, що стосувались безпосередньо Вас), порушили Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
Скарги мають стосуватися дій або бездіяльності одного або декількох органів влади держави, якої стосується заява (наприклад, судового або адміністративного органу).
Суд не може розглядати заяви проти приватних осіб або приватних організацій, таких як господарські товариства.
Яких питань може стосуватися заява ?
Ваша заява повинна стосуватися одного з прав, викладених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порушення, на які Ви скаржитесь, можуть стосуватися широкого кола питань, таких як: катування чи нелюдське поводження з ув’язненими, законність тримання під вартою, порушення при розгляді цивільних чи кримінальних питань, дискримінація у здійсненні прав, викладених у Конвенції, батьківські права, право на повагу до приватного та сімейного життя, житла і кореспонденції, свобода вираження поглядів, свобода передавати чи отримувати інформацію, свобода участі у зібраннях та демонстраціях, вислання та екстрадиція, конфіскація майна та його вилучення.
Ви не можете скаржитися на порушення інших юридичних актів, крім Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема таких як Загальна декларація прав людини ООН чи Хартія основних прав ЄС.
При зверненні до Суду важливо пам’ятати, що до його компетенції відноситься розгляд та вирішення справ щодо порушень прав і свобод, що сталися або тривали після набрання чинності Конвенцією чи відповідним Протоколом для держави-учасниці. Європейський Суд не уповноважений скасовувати рішення чи закони, прийняті на національному рівні.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і носить інформаційний характер.
Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області
